Ви є тут

Які міцні алкогольні напої вживають українці?

Фото №1 українських міцних напоїв

Новорічні свята — традиційний період, коли споживання алкогольних напоїв збільшується. Корпоративні заходи і численні родинні застілля не проходять без ігристого та горілки, але на полицях спеціалізованих магазинів і супермаркетів представлено чимало іншої продукції. Про те, наскільки змінилися вподобання українців за останній рік і чи є попит на алкогольні напої саме українського виробництва, говорили з експертами.

Чому імпортні переважають?

Якщо звернутися до соціологічних даних, то останні опитування стосовно вживання алкоголю українцями проводила група «Рейтинг» наприкінці квітня 2021 року. Результати показали, що з 66% опитаних (загалом їх було 1 500 осіб старше 18 років) алкогольні напої вживають:

  • 33% — рідше, ніж раз на місяць;
  • 26% — кілька разів на місяць;
  • 7% — кілька разів на тиждень;
  • 1% — кожного дня.

А 32% опитаних взагалі не вживають алкогольні напої.

Частіше алкоголь вживають чоловіки, молодь і люди середнього віку та більш забезпечені. Молодь частіше вживає алкоголь, незалежно від типу поселення, а в містах молодь і люди середнього віку вживають його однаковою мірою.

Фото №2 українських міцних напоїв

Опитані групою «Рейтинг» серед найпопулярніших назвали вино (36%) і пиво (29%). Горілці надають перевагу 20%, коньяку — 17%, домашнім винам, настойкам — 14%, шампанському, ігристим винам — 12%, віскі — 7%, самогону — 6%. Такі напої, як сидр, ром, вермут, коктейлі, джин, лікери вживають 1-2%.

Однак з огляду на прогноз експертів, цілком імовірно, що підсумкова соціологія за 2021 рік покаже інші результати і лідер зміниться. Водночас, зважаючи на асортимент плиць у магазинах і поширений стереотип, що «імпортне краще», українці частіше надають перевагу саме іноземним алкогольним брендам.

За даними Миколи Пугачова, заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН, у 2020 році алкогольні напої з концентрацією спирту менш як 80 % (переважно коньяк, віскі, горілка, лікери і солодкі наливки) Україна імпортувала близько 74 тис. тон на суму $227 млн. Виноградних та інших вин ввезено майже 91 тис. тон вартістю $224 млн, а солодового пива — 70 тис. тон вартістю $67 млн, повідомляє ресурс AgroPolit. Пиво здебільшого привозили з Мексики, Бельгії та Німеччині. Різні вина закуповували переважно в Італії, Франції, Грузії та Іспанії, міцний алкоголь — у Великій Британії, Грузії, Ірландії, Німеччині та Вірменії.

Фото №3 українських міцних напоїв

Про перевагу імпортного над українським також говорить Світлана Яструбенко, власниця мережі рок-пабів Docker Pub: «Зараз поки що в наших закладах співвідношення імпорту й українського алкоголю приблизно 70% до 30%. Наприклад, стосовно вина можу сказати, що ще років п’ять тому перевагу мала Грузія, зараз тенденція змінилася і частіше замовляють Італію та Францію. Невелику частину в замовленнях наших відвідувачів займають українські вина, але їхня часта цілком може стати більшою, оскільки саме українським виноробам нещодавно дали «зелене світло» завдяки законодавчим змінам».

Світлана Яструбенко відзначає готовність гостей закладів до смакових експериментів, зокрема в сегменті міцного алкоголю: «Замість звичної класики гості Docker Pub готові пробувати альтернативні напої. Водночас, щоб ми могли додати до меню, наприклад, український крафт, потрібен профільний закон і акциз».

Віскі стає лідером у Східній Європі

Наскільки віскі обігнав інші категорії на теренах Східної Європи, точно можна буде говорити, коли з’являться офіційні підсумки 2021 року. Водночас, Іван Бачурін, президент Асоціації сомельє України, не сумнівається в лідерстві цього напою.

Наразі попит на цікавий алкоголь значно зростає. Український споживач стає більш відповідальним у виборі напоїв, шукає якісне та натуральне. Це говорить про початок формування культури споживання, але довіра все ж таки поки на стороні імпорту, особливо в категоріях віскі, джин, коньяк, кальвадос, ром і бітери (гіркі настоянки). У вітчизняних пропозиціях у цих категоріях поки велика прогалина.

Фото №4 українських міцних напоїв

«Кількість імпорту, причому не завжди якісного, представленого в маркетах, значно переважає над вітчизняними напоями. Наприклад, віскі — тільки з інших країн, але це не означає, що українці не здатні його виготовити. Це сумно, тому що на сьогодні в України є величезний потенціал — економічний, гастрономічний і туристичний. Наші виробники, особливо крафтового сегменту, цілком можуть бути представлені практично в усіх популярних сегментах алкогольних напоїв. Підтвердженням тому є національні та міжнародні відзнаки деяких українських вин і міцних напоїв, які вони отримують у рамках престижних професійних конкурсів. Проте це — далеко не все, на що здатні українці», — акцентує Катерина Лавренова, голова ГС «Асоціації крафтових дистилерів України».

Культура споживання алкогольних напоїв в Україні

Під час соціологічного дослідження, про яке ішлося вище, група «Рейтинг» так само питала про ставлення українців до алкоголю. З опитаних 54% зазначили, що існують безпечні дози алкоголю, які нешкідливі для здоров’я, 45% з цим не погодилися. Менш шкідливими алкогольними напоями кожен третій опитаний назвав вино, кожен п’ятий — домашні вина. Лише 10% вважали менш шкідливим алкоголем горілку, 8% — пиво, 6-7% називали коньяк і самогон.

Уподобання людини стосовно видів алкоголю та частоти й способу його вживання напряму залежить від культури споживання цієї продукції. Чим більше українці розумітимуться на особливостях алкогольних напоїв, яким надають перевагу, тим більш свідомим ставатиме вибір, зокрема й на користь українських торговельних марок.

Фото №5 українських міцних напоїв

«Безумовно, культура споживання алкогольних напоїв в Україні вища, ніж була у 2000-х роках, але загалом, порівняно з іншими країнами, нам ще довго її розвивати. Проте в цьому відношенні Україна дуже впевнено йде шляхом розвитку. Прискорити цей процес можна шляхом проведення фестивалів, запровадження освітніх програм, зменшення законодавчого навантаження та роботи з кінцевим споживачем», — зазначає Іван Бачурін.

За словами експерта, існує ще чимало алкоголю, що малознайомий українцям. «Здебільшого такими є локальні напої, що виробляють із певної сировини, або ті, які колись мали славу, але через комерційні особливості, напевно, все-таки не змогли реалізувати себе. З національних це, звичайно ж, — дистиляти зернові, з автентичних різних регіонів може бути болівійський національний напій Сінгані, китайський дистилят Маотай, корейський Соджу тощо. Проте, скоріш за все, більшість із них не з’являться в Україні, оскільки мають дуже специфічний смак», — додає президент Асоціації сомельє України.

Зі свого боку, Катерина Лавренова запевняє, що український крафтовий міцний алкоголь здатен здивувати навіть більше за імпортний: «Вітчизняні крафтові дистилери роблять багато напоїв з цікавими смаками, з натуральних інгредієнтів і високої якості. Деякі напої, особливо фруктові та виноградні дистиляти, здатні конкурувати з імпортними торговими марками. Але, щоб стати на полиці в магазинах і почати співпрацювати з барами, кафе, ресторанами, нашим малим виробникам дистиляту не вистачає змін у законодавстві, вони просто не в змозі легально працювати за існуючих умов. Ми маємо запит ринку на нові, цікаві й якісні вітчизняні напої, а задовольнити його не можемо».

Фото №6 українських міцних напоїв

За словами Світлани Яструбенко, цікавляться українським міцним крафтом й іноземні туристи. «Нам цікаво поставити в барах більше українських напоїв. Два наші заклади знаходяться в центрі Києва, сюди часто приходять іноземці та завжди питають про локальні продукти. Їм подобається український алкоголь, який вони пробують. Завжди щось везуть із собою з українських напоїв. Перспектива є велика, тому ми хочемо мати смачну й якісну продукцію, яка буде приваблювати туристів. До речі, у коктейльних барах є можливість робити авторські коктейлі на основі українських напоїв. І якщо нашому гостю подобається коктейль, ми можемо презентувати інгредієнти. Він буде вражений, що це зроблено, наприклад, на основі українського крафту. Таким чином можна гарно популяризувати вітчизняну продукцію. Дуже сподіваюся, що найближчим часом ми зможемо це реалізувати. І тоді змінимо показники з 70% імпорту як це є зараз на 70% українського», — зазначає власниця мережі рок-пабів Docker Pub.

Чи готова держава спростити умови роботи крафтових виробників?

«Виробництво алкогольних напоїв наразі регулює Закон України № 481, де плодові, зернові дистиляти та алкогольні напої на їх основі чітко не відображені. Плодовий та зерновий дистилят, згідно із законодавчими актами та стандартами, згаданий, у більшості випадків як допоміжна чи другорядна сировина, а не як високоякісний продукт, яким його вважають у розвинених країнах світу. Така ситуація значно ускладнює процедуру оформлення й отримання всіх необхідних дозвільних документів. Сама процедура отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв дуже складна та не підйомна для малих виробників, а обов’язкове отримання оптової ліцензії на продаж взагалі не реальна для крафтовиків», — пояснює Катерина Лавренова.

Саме тому Асоціація крафтових дистилерів України поставила собі за головну ціль змінити законодавство, яке дозволить крафтовикам легально працювати. У 2020-2021 роках Асоціація брала активну участь у підготовці потрібних галузі законопроєктів, щоб можна було зрушити ситуацію з місця. На момент підготовки цього матеріалу у Верховній Раді зареєстровано два документи:

  1. Внесений Кабінетом міністрів України під реєстраційним номером 5762 проєкт закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб'єктами малого підприємництва» (від 14.07.2021 р.).
  2. Ініційований низкою народних депутатів проєкт закону під реєстраційним номером 5311 «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо малих виробництв дистилятів)» (від 29.03.2021 р.).

«Під час обговорення цих законодавчих ініціатив влітку, на ІІІ Всеукраїнському Форумі-виставці «Міцний Крафт 2021» Craft Ukrainian Distillers & Vendor, який проводила наша Асоціація, народний депутат Мар’ян Заблоцький зазначив, що в держави є наміри найближчим часом створити для малих виробництв дистилятів справедливі та конкурентоздатні умови роботи. Нам це дуже потрібно, аби зайняти своє місце на ринку алкогольних напоїв в Україні в різних сегментах», — додає Катерина Лавренова.

«Українська продукція достатньо конкурентоздатна, є попит як на крафт, так і на більш комерційного виробника. Тому в нашій мережі виділені стенди українських вин. Ми доволі лояльні та відкриті до крафтовиків, але щоб продавати ці напої у WineTeam, потрібні всі дозвільні документи та дегустаційні зразки», — зазначає Олексій Бондар, бренд Амбасадор WineTeam.

За словами Івана Бачуріна, розвиток малих крафтових виробників алкогольних напоїв — світова тенденція. Проте в Україні без відповідних законодавчих змін працювати на ринку та конкурувати з великими комерційними брендами їм буде дуже складно.

Отже, аби українці почали частіше віддавати перевагу алкогольним напоям вітчизняного виробництва, потрібна допомога держави. І в Асоціації крафтових дистилерів України кажуть, що докладатимуть всіх зусиль, щоб в 2022 році парламент ухвалить один із названих вище законопроєктів.