Для підприємців-початківців дуже важливо правильно розуміти законодавчі новації, що регулюють сферу їх діяльності.
ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА ХОМІЧАК, головний розробник Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва», розповідає про нелегкий процес народження головного документу, який дає українським крафтярам окремий статус і окреслює зрозумілі правила й умови виробництва.
З чого все починалося
- Які обставини спонукали до початку роботи над законопроектом? Це були вимоги великої кількості українських крафтярів, які потребували своєї легалізації? Чи, можливо, на створення законопроекту були інші причини?
- Ідея про законодавче врегулювання питання підтримки крафтового виробництва алкогольних напоїв не нова. Вперше вона була реалізована у 2016 році для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік, які отримали можливість купувати ліцензію на право оптової торгівлі пивом вартістю 30000 гривень (замість 500 000 грн).
Наступними були малі виробники виноробної продукції. 20 березня 2018 року для стимулювання їх розвитку Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку виробництва теруарних вин та натуральних медових напоїв». Малі винороби отримали можливість за спрощеною процедурою отримати ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв в об’ємі, що не перевищує 10000 декалітрів на рік, за умови переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва. Та на підставі цієї ліцензії здійснювати оптову торгівлю своєю продукцією без отримання ліцензії на право оптової торгівлі (вартістю 500 000 грн).
Далі з’явився запит від бізнесу стосовно прийняття аналогічних спрощень для здійснення господарської діяльності й для малих виробників міцного алкоголю.
Зацікавлені у цьому підприємці - це люди, для яких створення напоїв було творчістю, хоббі. Вони зрозуміли, що їх захоплення може стати успішним бізнесом.
На перший погляд завдання виглядало досить просто: потрібно внести зміни до законодавства, аналогічні Закону для малих виробників виноробної продукції. Проте, виявилося, що у нашому законодавстві відсутнє навіть визначення поняття продукції, яку мали виробляти малі виробники спиртових дистилятів.
Окрім цього, у зв’язку із євроінтеграційним курсом України поняття «спиртовий дистилят», «спиртний напій», назви і вимоги до категорії спиртних напоїв мали відповідати праву ЄС. Тому законодавчі ініціативи необхідно було приймати в певній послідовності, що дозволяло створити зрозуміле правове поле у цій сфері.
Тригером для початку цієї великої роботи був ініційований Президентом України Володимиром Зеленським та прийнятий ВРУ Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового». З цього документу розпочалася демонополізація та приватизація спиртової галузі. Прикінцевими положеннями цього Закону Уряду було доручено підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України Програму реформування та розвитку спиртової галузі.
На виконання зазначеного фахівцями Мінагрополітики підготовлено та Урядом була затверджена Програма реформування та розвитку спиртової галузі на 2020-2023 роки (постанова КМУ від 12 серпня 2020 р. № 699), завданнями Плану заходів з виконання якої, серед іншого, передбачалося розробити та внести до ВРУ два законопроекти. Перший - щодо стимулювання розвитку малих виробництв дистилятів. Другий - про правову охорону географічних зазначень спиртних напоїв, у який і планувалося у відповідності до європейського законодавства імплементувати визначення термінів «спиртовий дистилят», «спиртний напій», назви та вимоги до спиртових дистилятів.
Підготовка проектів законів була нелегкою, оскільки це потребувало не тільки доповнення новаціями щодо малих виробників дистилятів спеціального у цій сфері закону, але і внесення відповідних змін до інших законодавчих актів, дотичних до цієї сфери. Складною була й процедура узгодження законопроектів із зацікавленими центральними органами виконавчої влади.
Чому я так детально про це все розповідаю? Щоб було зрозуміло, яку роботу та який складний бюрократичний шлях пройдено від ідеї до Закону для реалізації очікувань бізнесу. І цей шлях неможливо було б пройти без командної злагодженої роботи бізнесу, органів виконавчої та законодавчої влади.
Рух до мети
Активізація роботи, спрямованої на доопрацювання та прийняття зазначеного Закону, відбулася у зв’язку із активним запитом від бізнесу та завдяки подальшій спільній роботі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Надзвичайно важливо, те, що незважаючи на важкі умови, в яких працює український бізнес у військовий час, зацікавленість у створенні крафтових виробництв саме у цій сфері навіть збільшилася.
Дуже важливо для підприємців, які тільки започатковують виробництво, правильне розуміння законодавчих новацій, що регулюють сферу їх діяльності. Тому в продовження розпочатої роботи фахівці Мінагрополітики братимуть участь форумі «Міцний крафт 2023», який організовує Асоціація крафтових дистилерів України, де планується обговорення практичного застосування положень прийнятих законів.
- Чи допоможе Закон ослабити податковий тягар та як він пропонує вибудовувати відносини «податкова-крафтярі»?
- Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва» в першу чергу спрямований на дерегуляцію та спрощення процедур отримання ліцензій для крафтових виробників спиртових дистилятів та спиртних напоїв.
Головне, що крафтові виробники спиртових дистилятів та спиртних напоїв отримали окремий статус. І саме для такої категорії виробників стало можливим визначити певні особливі умови господарювання.
Зокрема, прийнятим Законом встановлено, що малими виробниками дистилятів є суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), що здійснюють виробництво спиртових дистилятів на обладнанні, виробничі потужності якого не перевищують 20 000 декалітрів у перерахунку на 100-відсотковий спирт за календарний рік, та спиртних напоїв із використанням спиртових дистилятів виключно власного виробництва (не придбаних), з подальшим їх розливом у споживчу тару та реалізацією, об’єм реалізації яких не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік.
Малі виробники дистилятів не повинні бути пов’язаними особами у значенні, наведеному у підпункті 14.1.159 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншими виробниками дистилятів, про що зазначається в заяві про видачу ліцензії.
Також Законом передбачено, що для отримання ліцензії на виробництво необхідно подавати ДПС зареєстровану Держпродспоживслужбою Декларацію про відповідність вимог матеріально-технічної бази замість атестата виробництва (процедура отримання якого є складною і платною, орієнтовно 10000 грн). Цим же ж Законом встановлено вимоги до матеріально-технічної бази малих виробників дистилятів.
З огляду на те, що малі виробники дистилятів – це все-таки виробники підакцизної продукції, для них контролюючим органом залишається Державна податкова служба України. І від перевірок ніхто не буде звільнений.
Водночас, Законом встановлена вартість ліцензії на оптову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів у розмірі 30 тисяч грн замість 500 тисяч грн як для великих виробників. Також надане право подавати звіт про обсяги виробленої і реалізованої продукції щоквартально (замість щомісяця) та зменшення штрафу за неподання або неправильне подання такої звітності (з 17500 до 1020 грн).
Важливим є також передбачене Законом регулювання щодо поводження з відходами під час процесу виробництва спиртових дистилятів. А саме: унормовано використання головної та хвостової фракцій спиртових дистилятів шляхом або повторної дистиляції, або утилізації/знищення відповідно ЗУ «Про відходи» через суб’єктів, ліцензованих на поводження з небезпечними речовинами.
Також Законом унормовано питання щодо можливості використання усіх спиртових дистилятів, вироблених із сільськогосподарської продукції, для виробництва алкогольних напоїв (наразі це тільки спирт коньячний, плодовий і зерновий дистилят). Вигоди для Держави – це розвиток ринку спиртових дистилятів та спиртних напоїв і створення умов для реєстрації їх географічних зазначень, розвиток та легалізацію малого підприємництва та створення робочих місць, зокрема, в сільській місцевості, додаткові можливості для переробки сільськогосподарської продукції, споживання та експорт якої наразі є проблематичним, та збільшення внутрішнього виробництва продукції з високою доданою вартістю, а також збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Український споживач, який за останні роки став гастрономічним поціновувачем і бажає спробувати не просто алкоголь, а щось цікаве, не схоже на традиційні напої, отримає нову лінійку українських унікальних, з особливими якостями крафтових міцних напоїв.
- Чи допоможе Закон невеликим виробникам зайняти полиці у великих супермаркетах?
- Безумовно, Закон був вкрай необхідним для легалізації виробників. Тепер крок за виробниками, яким потрібно отримати не тільки ліцензії, але і багато інших дозвільних документів на провадження цього виду господарської діяльності (охорона праці, пожежна безпека тощо). Це нелегкий шлях, але я дуже сподіваюся, що у всіх, хто має намір налагодити виробництво, вистачить сили і терпіння. А ми зі своєї боку максимально сприятимемо цьому процесу.
Те, що продукція знайде свого споживача і займе своє місце на полицях супермаркетів, у мене немає сумнів. На одній із спеціалізованих виставок, де фахівці Мінагрополітики брали участь у круглому столі щодо обговорення наших законодавчих ініціатив, бачила досить велику зацікавленість з боку великого рітейлу. Адже торгівельні мережі теж чудово розуміють прагнення споживача скоштувати якісь нові та цікаві напої.
Євроінтеграція на часі
- Наскільки Закон відповідає вимогам та нормам ЄС? І як справи з крафтярами в Європі, яку державну підтримку вони мають?
- Світова практика підтримки малих або крафтових виробників алкогольних напоїв має багато різних напрямків та інструментів – від спрощених процедур отримання ліцензій та дозвільних документів до зменшення ставки акцизного податку за одиницю продукції у порівнянні зі ставкою, за якою оподатковується алкоголь, вироблений потужними заводами.
Цікавий досвід Федеративної Республіки Німеччини. У цій країні на досить довгий період запровадили державну монополію на спирт та спиртові дистиляти з метою підтримки фермерів, які мали обладнання по перегонці зброджених надлишків вирощених ними овочів та фруктів.
Суть цієї монополії була у тому, що держава викуповувала всі вироблені фермерами спиртові дистиляти за цінами виробників, які були високими та неконкурентними, а далі встановлювала ринкову нижчу ціну (на рівні цін на ввезенні до Німеччини спиртові дистиляти) та продавала компаніям на виробництво алкогольних напоїв. Тобто, фактично фермери отримували дотацію за продані Державі спиртові дистиляти та переробляли надлишки власної сільськогосподарської продукції. При цьому великі виробники такої дотації не отримували.
Українська економіка сьогодні перебуває у важких умовах, які диктує воєнний час. Увесь український бізнес і особливо суб’єкти малого підприємництва переживають складнощі, пов’язані із обмеженістю фінансових інструментів, роботою в умовах активних бойових дій та обстрілів, пошкодження ворогом критичної інфраструктури, проблемами постачання електроенергії, газу, води, інтернету, зв’язку. Тому керівництво країни, Уряд роблять усе, щоб стимулювати і підтримувати їх функціонування у таких складних умовах.
Одним із таких інструментів підтримки є реалізація заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, спрямованих на розвиток та легалізацію саме малого та мікро бізнесу, оскільки це сприяє самозайнятості без залучення додаткового фінансування із бюджету країни та збільшує надходження до бюджетів усіх рівнів.
Ще раз хочу зазначити, що прийняття Закону про малі виробництва дистилятів можливим стало тільки завдяки злагодженій командній роботі бізнесу та усіх гілок влади.
Тому принагідно хочу подякувати за вагомий вклад у спільну роботу Катерині Камишевій, голові ГС «Асоціація крафтових дистилерів України» (Ukrainian Craft Distillers Association) та її команді, Данилу Гетьманцеву, голові Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Миколі Сольському, Міністру аграрної політики та продовольства України, Тарасу Висоцькому, першому заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України, Світлані Мислінській, начальнику відділу підакцизної продукції Мінагрополітики.
