Ви є тут

Побічний продукт спиртового виробництва. Суміш вищих спиртів із вмістом атомів вуглецю від С3 до С10 (суміш етилового, амілового, пропілового, бутилового спиртів та їх ізомерів, води та незначної кількості інших органічних сполук). Основний компонент хвостових фракцій наприкінці перегонки. Незважаючи на незначний вміст сивушних спиртів у хвостових фракціях, мають неприємний характерний сивушний запах та смак.
Намочені, пророщені та висушені за визначених умов зерна ячменю, жита, проса, пшениці.
Лікеро-горілчаний напій міцністю від 1,2% до 8,5%, з масовою концентрацією екстрактивних речовин не більше ніж 14г/100см3, виготовлений на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консерванта, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю; (ДСТУ 3297:95).
Водно-спиртовий розчин міцністю від 25% до 56%; (ДСТУ 3297:95).
Спирт етиловий з вмістом спирту більше ніж 80 об.%, отриманий шляхом фракційної перегонки етилового спирту-сирцю або брагоректифікацією дозрілої бражки; (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР, 19 грудня 1995 року, м. Київ)
Спирт, отриманий шляхом фракційної перегонки та очищення спирту-сирцю плодового до визначеного стандартом вмісту інших продуктів та речовин і призначений для виробництва плодово-ягідних вин і алкогольних напоїв; (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР, 19 грудня 1995 року, м. Київ)
Спирт етиловий будь-якої міцності, змішаний з іншими речовинами, які роблять його непридатним для пиття, але не перешкоджають його використанню для промислових цілей; (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР, 19 грудня 1995 року, м. Київ)
Спирт етиловий ректифікований, розбавлений водою за спеціальною технологією до визначеного стандартом вмісту алкоголю; (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР, 19 грудня 1995 року, м. Київ).
Спирт, отриманий шляхом фракційної перегонки та очищення спирту-сирцю виноградного до визначеного стандартом вмісту інших продуктів та речовин і призначений для виробництва виноградних вин і алкогольних напоїв; (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР, 19 грудня 1995 року, м. Київ).
Спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки в контакті з деревиною дуба; (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР, 19 грудня 1995 року, м. Київ).
Спирт, отриманий шляхом переробки яблучних виноматеріалів за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв за коньячною технологією; (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР, 19 грудня 1995 року, м. Київ).
Дистилят, отриманий шляхом перегонки вторинних сировинних ресурсів виноградного виноробства, який є сировиною для виробництва спирту етилового ректифікованого виноградного; (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР, 19 грудня 1995 року, м. Київ).
Дистилят, отриманий шляхом перегонки вторинних ресурсів плодово-ягідного виноробства, який є сировиною для виробництва спирту етилового ректифікованого плодового; (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР, 19 грудня 1995 року, м. Київ).
Природні компоненти, які підлягають подальшій переробці; (Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР, 19 грудня 1995 року, м. Київ).
Сукупність методів визначення об’єму спирту в спиртових розчинах; (ДСТУ 3297:95).
Інгредієнт, який використовують для стабілізування муті в напої; (ДСТУ 3297:95).
Видержування лікеру в дубовій місткості для підвищення його дегустаційних якостей; (ДСТУ 3297:95).
Термін, протягом якого напій не змінює свої органолептичні та фізико-хімічні властивості; (ДСТУ 3297:95).
Показник, що характеризує вміст у воді мінеральних і органічних речовин; (ДСТУ 3297:95).
Промисловий термін, що позначає водно-спиртову суміш до її обробки активним вугіллям (Вуглеводні). Контактний елемент насадкових масообмінних (ректифікаційних, абсорбційних, реакційних) колонах.
Підготовлені для спиртового зброджування розчини з плодів, ягід та їх соку.
Заміс після гідро-ферментативного та теплового оброблення і оцукрювання, в якому крохмаль гідролізовано до цукрів, які зброджуються.
Розчин відповідної концентрації цукрів з внесеними живильними речовинами для дріжджів, який підготовлено для спиртового бродіння.
Свіжо віджатий сік, що одержують при подрібненні та пресуванні винограду чи м’язги, призначений для виробництва виноматеріалів, бродіння якого здійснюється в місці переробки винограду.
Додатковий елемент (ємність) на шляху пари з куба в холодильник може бути як один, так і кілька послідовно з’єднаних. Служить для осушення пари і запобігання бризгоуносу рідини, що переганяється, що може призводити до дріжджового запаху і помутніння дистиляту. Відрізняється від Дефлегматора відсутністю повернення Флегми у перегінний куб, вона залишається до кінця перегонки у самому сухопарнику. (У лабораторній техніці – Склянка Тищенка).